Плюси та мінуси будівництва каскаду ГЕС на Дністрі

Рубрика: Новини

05-02-17-01     Громадськість Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей активно обговорюють доцільність будівництва нових ГЕС на Дністрі, при чому мешканці Чернівецької області ставляться до цієї ідеї більш лояльно, а тим часом державна компанія “Укргідроенерго” в системі ProZorro оголосила тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування на будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС.

     Проектування здійснюється на підставі програми розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року, схваленої урядом у липні 2016 року. 21 лютого 2017 року вже має бути оголошений переможець тендеру. Вартість спорудження каскаду з шести гідроелектростанцій — понад один мільярд 100 мільйонів євро. Ці кошти “Укргідроенерго” планує взяти у кредит: у Світового банку або у Європейського банку реконструкції та розвитку. Проте активісти, які побачили оголошення про тендер у системі ProZorro, написали звернення до іноземних фінансових структур з попередженнями, щоби ті не давали кредитів на проект, який може спричинити екологічну катастрофу не лише в Україні, а й у Молдові. Втім, активісти побоюються, що знайдеться стуктура, яка позичить кошти.

    Чим так занепокоєні активісти, серед яких провідні екологи та біологи України? За їхніми висновками:

  • під час будівництва каскаду Верхньодністровських ГЕС буде знищено всі прируслові та руслові природні комплекси Національного природного парку “Дністровський каньйон”, частину Національних природних парків “Хотинський” і “Галицький”;
  • зникнуть майже всі рідкісні види риб, які є лише у Дністрі;
  • річка поступово замулюватиметься і з часом перетвориться на затхле болото;
  • такий популярний вид водного туризму, як сплавляння по Дністру, стане неможливим;
  • вода у криницях у селах теж може зникнути;
  • самі деякі села можуть зникнути або будуть частково підтоплені.

     Опис територій, які може затопити, оприлюднив начальник відділу науки Національного природного парку “Дністровський каньйон” Олександр Вікирчак у соцмережі. Науковець з’ясував, біля яких сіл мають споруджувати греблі, і зробив розрахунки, які села може чекати доля села Бакоти на Поділлі при підйомі води на вісім метрів.

05-02-17-01

    Зокрема, за розрахунками О. Вікирчака, при будівництві ГЕС “Брідок – Синьків” ймовірне підтоплення городів або й будинків у Синькові та Зозулинцях (Заліщицький район). На Устянській ГЕС ймовірне підтоплення городів або й будинків у Горошовій і навіть у Колодрібці. Ряд сіл може підтопити при спорудженні ГЕС у Заліщиках, Монастирку (Борщівський район), селі Вістря (Монастириський район), Литячах (Заліщицький район).

    До мешканців деяких сіл, яким загрожує підтоплення, активісти донесли цю інформацію. Тож тепер селяни налаштовані рішуче: збирають підписи проти і готові стати на заваді будівництву.

    «Ми переживаємо, не те слово», – зізнається староста села Горошова на Тернопільщині Марія ЗАТОЛОЧНА. «У нас у селі 1900 мешканців. Усі підписалися проти будівництва. Ми не допустимо цього. Деякі села з Монастириського району кажуть, що вони за. Але чому? Бо їм нічого не загрожує. А нам — Горошовій, Устю, Синькову — загрожує, бо це все може бути затоплено. Навіть мешканці Колодрібки не проти, щоб їх затоплювало. Якісь дивні люди. А от ми проти. Ми зараз їдемо до селищного голови, щоби скликав сесію. Бо я не розумію: на нашій території мають будувати, а селищна рада навіть не вживала жодних заходів. Людей навіть не повідомляли ні про що. Нехай нам обіцяють хоч золоті гори, ми на це не підемо».

     Натомість на Буковині селяни налаштовані не так рішуче: «У нас тут садів немає, тож такої великої загрози не буде», – запевняє сільський голова Онута Заставнівського району Микола Ковалюк. «Це ж не така велика ГЕС. Але якщо науковці кажуть, що це небезпечно, то нехай не дозволяють це робити. Ми не науковці. Якщо будівництво справді буде загрожувати, громада не дасть на нього дозвіл. Поки що ми дали дозвіл на вивчення місцевості. Нехай вивчають. Все це поки що вилами по воді писано».

     Тим часом Заставнівська райрада підписала з “Укргідроенерго” меморандум щодо порозуміння. На її думку, спорудження ГЕС дасть значний економічний поштовх для регіону, а екологічних збитків не буде жодних.

     “Усі ті хвилі, які зараз піднімаються, непрофесійні, емоційні і не виключаю, що політичні”, – переконаний перший заступник голови Заставнівської райради Василь Мельник. «Ми уклали меморандум із “Укргідроенерго”, вони повинні провести геодезичні дослідження і підготувати техніко-економічне обгрунтування з приводу будівництва. У ньому будуть висновки і фахівців-екологів. І тоді ми будемо вирішувати — підтримувати це чи ні. Якщо там справді будуть якісь збитки у плані екології – це одна річ. Але нас запевняли, що це сучасне будівництво і жодної шкоди екології не буде. Навпаки, буде величезний виграш від цього. Жодного підтоплення не планується і жодного переселення. Це зовсім інші ГЕС, іншої потужності. Новодністровська, до прикладу, має потужність 800 мегаВат, а це будуть міні-ГЕС — 60 мегаВат максимум. Підйом води — максимум 6-8 метрів, а це не перевищує того підйому води, які дають повені».

     «В Інтернеті я знайшов навіть позицію прем’єра Молдови, що вони занепокоєні будівництвом», – каже чиновник. «Хоча до них це не має жодного відношення. Дуже виглядає на бік Москви. Ви розумієте, що їм дуже невигідно, щоб у нас енергетика розвивалася і ми ставали енергетично незалежними. Остаточного рішення ще не прийнято. Але повірте, що якби ці міні-ГЕС були збудовані на території Буковини, то це би був величезний поштовх для розвитку краю. І Заставнівського району зокрема».

     Проте екологи іншої думки: «Дністер — це унікальна річка, з унікальною іхтіофауною», – стверджує директор департаменту екології та туризму ОДА Ярослав Когутяк. «Через греблі ті види риб, які мігрують під час нересту, взагалі будуть позбавлені можливості здійснювати міграцію і зникнуть. Це вирезуб, стерлядь, чоп великий, марена, головень. Їх зникнення буде означати взагалі втрату цих видів у світовому масштабі, адже багато з них притаманні лише Дністру. Відбудеться уповільнення течії води, місцевість буде заболочена, замулена. Зараз у верхів’ї Дністровського водосховища шар мулу становить близько 80 метрів. І Верхня ділянка водосховища у Хотинському районі фактично втратила свою рекреаційну і туристичну цінність через оце замулення. У селах Пригородок та Митків розміщені водозабірні споруди, які зараз постачають воду для Чернівців. І це замулення, особливо в літній період, коли течії не буде, призведе до загнивання органічних решток. Це буде створювати дуже негативний бактеріальний фон».

    Ще одне питання — економічне, вважає еколог: «Чи є потреба, маючи уже таку потужну ГЕС, створювати ще одну? Якщо ми не всю електроенергію використовуємо і надлишок навіть продаємо за кордон? У нас її вистачає. Те, що на цьому, можливо, хтось хоче заробити грошей, – це інше питання».

    “Геноцидним” називає цей проект голова громадського об’єднання “Екоальянс” (Тернопільщина) Олександр Філь: «Дністер – це джерело водопостачання для одного мільйона українців та для трьох мільйонів молдаван»,- зауважує О. Філь. «У нас є експертне заключення провідних екологів та біологів, які свідчать про те, що через кілька років вода у водосховищах перестане бути не лише питною, а її не можна буде використовувати навіть як технічну. Зараз річка сама утилізує ті стоки, які потрапляють у неї, за рахунок швидкості. А у разі побудови міні-ГЕС чаші водосховищ будуть, як смітник, збирати всі стоки. І рівень забруднення буде постійно наростати. Рівень води підніметься і на прилеглих територіях буде підтоплення. А у проміжках між греблями фактично зникне вода у криницях, бо не буде природного підпору води, який зараз є. В Україні не розвивається відновлювальна енергетика, як у цивілізованих країнах, а вчепилися за гідроенергетику, бо там великі гроші. За 9 місяців в Україні є надлишок електроенергії і Україна її постійно експортує. Тобто всі додаткові ресурси електроенергії підуть на експорт».

    Натомість заступник директора філії “Дністровська ГЕС” компанії “Укргідроенерго” Володимир Шевчук іншої думки: «По всьому світу використовуються відновлювальні джерела електроенергії, а ГЕС, як відомо, належить до них. На Західній Україні найбільший потенціал невикористаної води. Проте виробництво електроенергії — не основна мета спорудження ГЕС. Основна — це захист від повеней і стабільне забезпечення водою. Бо як показали дослідження, якби не було Дністровської ГЕС, то Одеська область і Молдова потерпали би від нестачі води. Крім того, за нашими даними, вода з водосховища витікає значно чистішою, ніж в нього».

     «Без громадськості зараз нічого не робиться», – стверджує в “Укргідроенерго” джерело, яке побажало залишитися анонімним. «Зараз усе це на стадії обговорення. Ми готуємося до громадських слухань. Усе має бути прозоро і за процедурою. Ми державна організація. А те, що громадськість побачила і думає, що вже завтра будуть будувати… За які гроші? Гроші не виділені, ТЕО не пройдене… Це тільки заявка на те, що може колись бути”.

    Скільки людей, стільки й думок, а ми і надалі будемо відслідковувати перебіг подій навколо будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Джерело:

Газета «Молодий Буковинець»

Поделитесь информацией:

Давайте дружить:

Оставить комментарий

Comment Spam Protection by WP-SpamFree