Нерестовий період є найважливішим у житті водних мешканці. На початок березня рівень води не піднявся до минулорічного рівня і за роки існування Дністровського водосховища відбулось значне замулення. Це призвело до значного зменшення місць нересту.
А найболючішим фактором є коливання рівня води, як у момент метання ікри, так і після. Різке зниження рівня води приводить до жахливої картини – берег білий від загиблої ікри. Критичним для відкладеної ікри вважається коливання рівня від 10 см.
Для покращення даної ситуації користувачі водних біоресурсів можуть виготовляти і встановлювати штучні гнізда для нересту риб.
Існує безліч конструкцій плаваючих та стаціонарних рукотворних нерестилищ.
Більшість видів риб, які мешкають у водах Дністровського водосховища, є фітофільними, тобто відкладають ікру на свіжу чи минулорічну рослинність, тому виготовити штучні гнізда-нерестилища не складно.
Для цього потрібні гілки хвойних дерев, нитки, пляшки та тягар. Гніздо має бути діаметром не менше 1 м. Виставляється на глибині 0,5 – 1 м від дна, тоді воно не замулюється.
Такі гнізда-нерестилища не бояться перепаду рівня води, тому, що ікра на гніздах завжди залишається у воді, а при необхідності тягарі можна легко перемістити на більшу глибину.
Встановлення таких штучних нерестилищ допоможе збільшити популяції місцевих видів риб. Для більшої ефективності, їх потрібно встановлювати тоді, коли конкретні види починають нереститись.
Початок нересту риб залежить від температури води:
- 6°С – підуст;
- 7°С – окунь, щука;
- 8°С – в’юн, плітка, форель;
- 9°С – жерех;
- 10°С – головень, єлець, йорж, піскар, в’язь;
- 12°С – лящ, судак;
- 14°С – карась;
- 15°С – ротан, швея;
- 16°С – червонопірка;
- 17°С – плоскирка;
- 18°С – короп, сазан;
- 19°С – линь;
- 20°С – сом, товстолоб.
Також відомо багато народних прикмет, коли починається нерест у яких видів риб. Так, давно помічено, що в’язь починає нереститись, коли на березі набрякають бруньки, а закінчує під час цвітіння верби і вільхи. При розпусканні березових бруньок починає нереститися плітка. У сазана це відбувається, коли з’являються квітки іриса, а у сома — при цвітінні шипшини. Короп, лящ і судак нерестяться, коли колоситься і цвіте жито. А після нерестовий жор у них настає, коли піднімається стіною кропива.
Користуючись цією інформацією можна регулювати ріст популяцій конкретних видів риб.
