В Дністровське водосховище запустили мальків стерляді

Рубрика: Новини

11-10-16-03    Першого жовтня у присутності членів комісії випущено у водосховище першу експериментальну партію стерляді. Зроблено це в рамках проекту “Створення першого репродуктивного центру для відтворення аборигенних видів риб на Дністрі”.

    До нього долучилися не лише національний природний парк “Хотинський”, вчені ЧНУ імені Ю. Федьковича, Буковинське товариство природодослідників, а й промисловики. Один із них – Левон Тертерян з Банилова Вижницького району Чернівецької області, який власним коштом зарибнював фореллю та осетрами Черемош і Прут.

11-10-16-02

    Комплекс природних умов від Дністровського водосховища і аж до верхів’я Дністра у Львівській області повністю підходить для життєдіяльності стерляді. У минулому її чисельність була досить значною, що дозволяло відловлювати дану рибу у промислових масштабах.

     Так, за даними польського дослідника М. Новіцького, в кінці ХІХ століття вона мала велике значення в промислі риби в Дністрі у межах Галичини. Більшість особин – довжиною до 78 см і масою до 1,5 кг, хоча ловили й до 90 см і масою 3–6 кг.

     У першій половині ХХ століття на ділянці Дністра від гирла Збруча до гирла Калюса найбільш інтенсивно ловили стерлядь у період весняного та літнього водопілля. Середньомісячний її вилов у цей період – близько 50 центнерів. Маса товарних риб досягала 8 кг, а окремих екземплярів – 16 кг.

11-10-16-01

     Із 1946 по 1950 роки промислові улови стерляді від Хотина до Дубоссар становили від кількасот кілограмів до 3,5 тонни на рік.

    Нині лише вище Хотина зустрічаються поодинокі особини цього аборигенного виду. І коли він з нашої вини повністю щезне, то настане екологічна катастрофа для водної фауни Дністра, адже все у природі взаємопов’язано тисячами видимих і невидимих зв’язків.

11-10-16-03

     У природі навіть за сприятливих екологічних умов із 10–20 тисяч відкладених запліднених ікринок до дорослого віку доживає хіба що одна рибина (0.005%), бо на неї чекають чимало загроз: хижаки, осушення нерестилищ, вилов людьми і водними птахами, паразити, епідемії. Нині додамо ще й значне погіршення стану довкілля.

     До цієї важливої програми долучились департамент екології та туризму облдержадміністрації, очолюваний іхтіологом і співініціатором Ярославом Когутяком, обласна організація Українського товариства охорони природи, Інститут біології, хімії та біотехнологій ЧНУ, зокрема доцент кафедри біотехнологій Олексій Худий, а також Буковинське товариство природодослідників, яке виграло грант під реалізацію проекту «Створення першого репродуктивного центру для відтворення аборигенних видів риб на Дністрі». Грант надано відомим в Україні Благодійним фондом НІКО-Крона. Слід нагадати, що за кошти цього ж фонду декілька років тому в c. Зарожани Хотинського р-ну було прокладено каналізаційну трасу і врятовано від занапащення сільський став.

    В рамках проекту до цієї потрібної справи залучено небайдужих до охорони довкілля приватних підприємців. Левон Тертерян разом із НПП “Хотинський” планують створити спільний центр із відтворення аборигенних видів риб. Цього року розпочато роботи з формування його матеріально-технічної бази на одній з ділянок Дністровського водосховища. Уже вирощено першу партію мальків стерляді.

     Будемо сподіватись, що вони досягнуть дорослого репродуктивного віку, коли зможуть дати власне потомство. Чому це так важливо? Бо за тією ж упертою статистикою в цьому разі ймовірність відтворення зростає із 0,005% до 2–4%, тобто у 2000–4000 разів!

Джерело:

Газета «Хотинські вісті»

Фотографії НПП «Хотинський»

Поделитесь информацией:

Давайте дружить:

Оставить комментарий

Comment Spam Protection by WP-SpamFree