Вирощують мальків форелі в Ясінянському лісомисливському господарстві, де створені умови для розмноження і росту риби близькі до ідеальних: чиста джерельна вода, стерильні басейни та якісний корм.
У планах підприємства – збільшити кількість форелі в річках. Для цього тільки у 2016 році в річки було запущено понад 15 тисяч штук королівської риби. В дикій природі виживають не всі мальки, приживаються біля 70 % мальків і ще менше доживає до репродуктивного віку. Щоб форель після зарибнення приживалася краще, працівники лісомисливгоспу будують штучні перепади на малих річках.
Розповідає лісничий Лазещинського лісництва (це підніжжя Говерли) Юрій Петрук: «На відстані 7 кілометрів єгерями та лісниками побудовано майже 40 штучних перепадів. Одна з функцій перепадів – під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить вода своїм потоком. Друга – сповільнення швидкості потоку води і збереження доріг, берегів та мостів. Цього року лісівники запустили в річки понад 15 тисяч мальків райдужної форелі, з них біля 70% форелі приживається. Ми хочемо відновити велику кількість риби в річках, адже це гордість Карпат. І з часом рибку можна ловити».
«Форель – царська риба», – каже лісничий. – «Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство було розвинуто в наших краях ще за часів Австро-Угорщини, а ми прагнемо його відродити».
Лісничий Чорнотисянського лісництва Володимир Кувік, який свого часу доклав чимало зусиль до будівництва штучних перепадів у Лазещинському лісництві стверджує, що перепади виконують також одну з головних функцій – протипаводкову. Для цього ж працівники лісової охорони будують підпірні стінки на річках, які захищають землі від ерозії та зсувів, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.
Джерело:
«Закарпаття онлайн»
