Після святкування старого нового року, в неділю вранці, мені дуже захотілося на риболовлю, але так як у втомленому стані за кермо автомобіля сідають не можна, а на риболовлю хочеться, прийняв компромісне рішення – відправився ловити рибу на озеро у парку «Жовтневий» (ВІДЕО).
На лід вийшов близько десятої ранку. Погода солячна, повний штиль, температура повітря -2ºС, товщина льоду близько 20 см, товщина снігового покриву на льоду 2-10 см. Ідеальні умови для рибалки.
В цей час на озері вже рибалили чотирнадцять рибалок – «Святе місце порожнім не буває». Почав риболовлю з середини озера, там глибина приблизно 2 метри. Пробурив три лунки, закинув три вудки на мотиля і прикормив теж мотилем.
Приблизно через п’ятнадцять хвилин від початку риболовлі, до мене підійшла жінка з маленьким рюкзаком і запропонувала купити у неї мотиль. Також розповіла, що у них в контейнері на радіо-ринку, який за церквою на вул. Комарова, тепер постійно є свіжий мотиль. Я ввічливо відмовився, мовляв, поки є, але який сервіс, який сильний рекламний хід!
Тим часом, риба навіть не збиралася клювати. Інші рибалки, хто сидів на місці, в очікуванні покльовки, хто свердлив нові лунки. Деякі рибалки, засмучені відсутністю кльову, йшли з озера, на їх місце приходили нові.
Через деякий час я помітив, що більшість рибалок пішли з середини озера і влаштувалися ближче до очерету. Мені також набридло нічого не ловити на середині озера. Послідував прикладу більшості рибалок і забурился біля очерету.
Глибина була близько метра. За тією ж схемою закинув три вудки на мотиля, в очікуванні покльовки. Хвилин через п’ятнадцять, слабенька покльовка. З першої спроби не вдалося підсікти рибу. В результаті першою спійманою мною рибкою виявилась дрібна плотва.
Далі покльовки слідували через 15-20 хвилин, але ніяк не вдавалося підсікти дрібну рибку.
До обіду, крім рибалок, на озеро по приходили діти і дорослі: кататися на ковзанах, грати в хокей, кататися на санках з гірки, виїжджаючи при цьому на лід. Також з’явилися співчуваючі рибалкам, можна сказати консультанти, які роздавали «корисні поради», наприклад:
- риба напевно в іншому місці, і ловити треба там;
- неправильна форма, колір або розмір мормишки;
- волосінь затовста для наших місць;
- а в тому році на цьому місці ловились кілограмові карасі;
- погода сьогодні не та, а от вчора класно клювало і так далі.
Після декількох невдалих спроб підсікти рибу, мені все-таки вдалося упіймати другу рибку – це був маленький окунек.
Мої сусіди рибалки також час від часу ловили подібну дрібноту. Очевидно, біля очерету більша риба в цей день клювати не хотіла.
Вирішив переміститься на глибину, ближче до стічної криниці. Пробурив три лунки, десь на відстані два метри від колодязя. Лід тут був приблизно такої ж товщини, що і в інших місцях, але більш пухкий. І тут, звідки не візьмись, на березі з’явився місцевий сторож-рятувальник, злий як чорт.
Використовуючи усе розмаїття російської не літературної мови, місцевий рятувальник розповів мені все, що він думає про рибалок, місцеву смердючу рибу і в цілому про ситуацію в країні. Його полум’яний монолог, я думаю, чули всі, хто в цей час перебували на озері, біля озера, і мешканці ближніх дев’ятиповерхівок. В кінцевому підсумку сенс цієї лекції звівся до того, що ловити рибу біля колодязя не можна, так як там тонкий лід.
Проти такого оратора не попреш. Швидко зібрався і перебрався на середину озера, а він в цей час суворо спостерігав з берега за моїми діями.
Знайшов там стару лунку, розчистив від льоду і закинув одну вудку. Хвилин через двадцять зловив третю рибку. Це була така ж дрібна плотва.
Рибальський процес більш детально можна подивитися на відео, яке викладено нижче.
Отримавши задоволення від спілкування з природою, рибалками і місцевим рятувальником, у дві години дня випустив рибу назад в озеро і вирушив додому. Ось така насичена рибалка вийшла у мене на озері по вул. Південно-Кільцевій.
