Одного разу взимку мені запропонували з’їздити на зимову риболовлю на три дні в смт. Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, і я, знаючи красу тамтешніх місць, моментально погодився.
Склад рибальської експедиції був наступний:
- автор цього оповідання, водій і фото-відео оператор – Дімон-рибак;
- дуже досвідчений і уловистий рибак, щасливий власник будинку в смт. Стара Ушиця – Володимир Володимирович.
День перший – п’ятниця 05.02.16.
Вранці зібралися, завантажилися, придбали для наживки свіжого мотиля і дрібний кук. До смт. Стара Ушиця від м. Чернівці близько 140 км. До м. Кам’янець-Подільський дорога була чудова, а від нього до смт. Стара Ушиця місцями траплялися ділянки з повністю розбитою дорогою, доводилося їхати повільно, об’їжджаючи ями. З кількома зупинками, для заправки машини і придбання продуктів, до місця риболовлі дісталися в обід.
Температура повітря +2-3ºС. Погода була похмурою. Лід, придатний для зимової риболовлі, був лише на маленькій ділянці, де р. Жван впадає в затоку біля смт. Стара Ушиця. Далі була чиста вода, без льоду. О 15:00 ми були в повній рибальській готовності на льоду. Товщина льоду на цій ділянці була 20-25 см.
На льоду ловили рибу близько сорока рибалок. Кльов був хороший. Клювало у всіх, у кого краще, у кого гірше. Мені траплялися тільки плотва розміром з долоню. Приблизно в половину п’ятого кльов зник, причому у всіх. Це було помітно з того, що почалось переміщення рибалок, у пошуках зниклої риби. Дивіться, як це відбувалось, на відео, яке викладене нижче:
Через годину клювання відновився з новою силою, та так, що іноді мормишка не встигала впасти на дно. Риба ловила її, як кажуть, на льоту.
А в сутінках почалося найцікавіше. Наловившись вдосталь риби, рибалки розходилися і до ночі на льоду залишалося тільки п’ять рибалок (ми у тому числі). Всі одягли налобні ліхтарики і продовжували ловити. Кльов був скажений. Я ледве справлявся з однією вудкою. Тільки встигай насаджувати мотиля і знімати рибу з гачка. В моїй рибальській практики такої рибалки ще не було.
Через пів години такої нічної риболовлі ми зібралися і пішли додому. А йти треба було, піднімаючись в круту гору по слизьких каменях і землі через ліс вночі – романтика. Приблизно через сорок хвилин такого сходження ми добралися додому, абсолютно втомлені, але максимально задоволені результатами риболовлі.
День другий – субота 06.02.16.
Прокинулися на світанку, поснідали і вирушили на риболовлю. Вночі був легкий заморозок, земля примерзла і спускатися до водойми було легко.
На льоду вже було кілька рибалок, але ні у кого не клювало. Ми перевірили вчорашні лунки (глибина 1,8 м), на них не клювало. Перемістилися на місце завглибшки близько трьох метрів. Там рідко траплялися дрібні йоржики, до яких у нас не було ніякого інтересу. До обіду мені вдалося виловити тільки три плотви.
Весь день сонечко то пробивалося із-за хмар, то знову ховалося. Місцеві рибалки, засмучені відсутністю кльову, йшли додому. На їх місце приходили нові, зі свіжими силами і всі в очікування риби. За кілька поїздок в смт. Стара Ушиця, у мене склалось враження, що все чоловіче населення є рибалками. Не рибалок – я там не зустрічав. Просто хтось в більшій мірі захоплений цим заняттям, а хтось – в меншій.
Після обіду почала потихеньку брати плотва, але дуже мляво. Між покльовками були довгі паузи і мені вдавалося спокійно обслуговувати дві вудки. Ближче до вечора на пів години пішов активний кльов. Клювало відразу на обидві вудки і іноді вдавалося витягнути в один момент дві рибки – дивіться відео нижче:
Далі, як відрізало. Кльов зовсім зник. Не чекаючи ночі, ми зібралися і пішли в гору – додому. Вчорашній результат по улову риби нам звичайно не вдалося повторити, але все одно, ми були з рибою.
День третій – неділя 07.02.16
Ніч була ясна, вдарив гарний морозець. На градуснику було -7ºС. Дув холодний, неприємний вітер. Після двох днів сходження на гору у мене звичайно гули ноги, від незвички до таких навантажень. Для полегшення поклажі замість бура вирішили взяти пешню, з допомогою якої можна легко пробивати старі лунки. А їх льоду було більш ніж достатньо.
Ранок був сонячний, ясний. Дорога до водосховища у Старій Ушиці проходить через ліс по крутому схилу і Володимир Володимирович зняв на камеру, як я спускаюся до водойми через ліс і ми шукаемо місце, де можна безпечно зайти на лід:
За припущенням місцевих рибалок в морозну погоду повинен брати окунь. Але не тут то було. Абсолютно нічого не клювало. Ми змінювали місця і мормишки, я навіть пробував на три вудки одночасно, але безрезультатно. Від морозу і вітру лунки швидко замерзали, доводилося кожні кілька хвилин їх чистити від льоду.
Ближче до обіду повітря прогрілося до плюсової температури і біля берега, на глибині 1,5 м, почала клювати різна дрібна риба: швея, окунь, плотва та йоржі. А за ними підтяглася і велика плотва. Дрібну рибу і сопливих йоржів ми відпускали. А що з ними робити? Дивіться, як це відбувалось:
Після обіду траплялися тільки йоржі. О 16:00 ми зібралися і вирушили додому.
Всі три дні тиск повітря трималася в межах 748-750 мм ртутного стовпчика і рівень води то піднімався, то опускався. Через це, час від часу тріщала крига. Поведінка риби було абсолютно не передбачуваною. Вийшла дуже насичена і цікава рибалка, що взимку буває не часто.
