Дана риболовля була б схожа на інші в цю пору року, за винятком одної події, яка сталася на п’ятий день риболовлі – до нас на берег прийшов БОРСУК. Особисто я перший раз в житті побачив в дикій природі борсука в метрі від себе. Дивний борсук бігав за нами, і в цю історію мало хто повірить, але у мене є незаперечні докази (ФОТО + ВІДЕО)
На цей раз на риболовлю відправилися на Дністер в с. Мосорівка Заставнівського р-ну Чернівецької області. У нерестовий період цього року ловити рибу на території сіл, територія яких прилягає до Дністра, заборонено, але між селами виділені спеціальні ділянки для любительської та спортивної риболовлі. Ознайомитися з такими ділянками Дністра можна в Додатку №1 до Указу про нерестову заборону 2018 року в Чернівецькій області, перейшовши за ⇒посиланням⇐. З цієї причини щоранку виїжджали на риболовлю на ці дозволені місця.
Вирушили на риболовлю в середу 25.04.18 ввечері удвох:
- автор даного оповідання, великий поціновувач рибалок і рибальських пригод, водій даної експедиції – Дімон-рибак;
- досвідчений рибалка з величезним досвідом, який прекрасно знає місцеві рибальські місця – Олег.
А до кінця тижня до нас мали велике бажання приєднатися ще кілька рибалок. У четвер з ранку 26.04.18 вийшли на берег Дністра з вудками.
День перший – четвер 24.04.2018
З ранку Олег приготував прикормку, точний склад строго засекречений, але відомі два головні складових компоненти: у сусідів він взяв трохи корму, яким годують поросят і перемішав його з магазинною прикормкою.
Рибу планували ловити в проводку на поплавцеві вудки. Наживки навесні краще застосовувати живі, в нашому розпорядженні були стандартні опариш і хробак. Підгодували вибране місце і почали експериментувати з наживкою, дальністю закидання і глибиною.
В результаті, на відстані від берега 1-2 м на глибині близько півметра, строго на два опариша на гачку, прекрасно брала швея (уклія, верховодка). Між ними іноді проскакували підлящики, головні і плотва, але досить рідко і ми їх відпускали. За три години риболовлі у нас виходив приблизно такий загальний улов (фото нижче).
Після приїзду на базу ще 2-3 години чистили цю дрібноту, а далі займалися приготуванням риби. З швеї виходив прекрасний оселедець, також вона дуже смачна підсмажена на кукурудзяному борошні, але особисто моя найулюбленіша страва з швеї – гарячого копчення.
Почищену, помиту і замариновану протягом півгодини рибу укладали в коптильню, в нашому випадку в два поверхи. На дні коптильні викладали тріски фруктових дерев (вишня, яблуня).
Весь процес приготування риби проходив під суворим наглядом місцевих котів. Причому кожен день з’являлися нові, ймовірно вони передавали один одному, мовляв, тут є риба.
Далі коптильню ставили на вогонь. За час прогорання однієї закладки дров дрібна швея прекрасно встигала прокоптитись. Нижній шар виходив більш сухим, хрустким, майже як чіпси, а верхній вологішим і м’якішим.
Після охолодження страва готова до вживання.
Всі дні проходили приблизно за одним сценарієм, вранці на риболовлю, в обід чистимо і готуємо рибу, увечері відпочиваємо. За всі дні блесніння не приносило ніякого результату, на поверхні води не було жодного сплеску. Тому знову і знову поверталися до поплавцевих вудок. В одному місці з кращим результатом, в іншому з гіршим, але на поплавцеву вудку в проводку риб’яча дрібнота клювала всюди.
Немає сенсу описувати події всіх п’яти днів риболовлі, вони вийшли більш-менш однаковими, за винятком п’ятого дня.
День п’ятий – понеділок 30.04.2018
У неділю ввечері з Чернівців приїхали ще рибалки, а вранці на берег Дністра вийшли втрьох. До нас приєднався Андрій – наш спільний давній друг і досвідчений рибалка, з яким ми разом провели багато веселих днів на рибалках.
Олег безуспішно намагався блеснити, а я з Андрієм в проводку ловили швею. Десь через дві години риболовлі на березі метрах в 50-ти від нас з’явилась дивна тварина, розміром трохи більше середньої собаки, але якась приплюснута. Андрій мені порадив зняти її на відеокамеру. Я схопив камеру і підійшов ззаду до звіра на відстань витягнутої руки, як з’ясувалося пізніше це був борсук.
Під час моїх колишніх зустрічей з дикими тваринами, з зайцями на дорозі або в полі, з козулями в лісі, вони моментально тікали, а цей звір розвернувся і побіг мені на зустріч. Від несподіванки, я кинувся від нього тікати в сторону до Андрія, до вудок. Мені пощастило, що цей хоробрий борсук бігав повільно і з зупинками, даючи мені час зорієнтуватися.
На початку, коли Андрій побачив, як я тікаю від борсука, він почав сміятися, за секунду схопився і побіг переді мною. Вийшла досить весела картина: Андрій біг першим і кричав мені, – «Дімон кинь в нього палицею», я біг другим і відповідав, – «У мене немає палиці», а за нами радісно біг борсук.
Ми вибігли вгору до кущів, борсук спокійно пройшовся біля наших вудок, потім зрозумів, де ми і побіг до нас. У нас за спинами стояла машина, ми заскочили в машину і замкнули двері, хто знає, що на думці у цього дивного борсука, може він хворий або скажений, а може просто йому цікаво.
Борсук повільно, солідно підійшов до машини, в якій ми сиділи, обійшов пару раз навколо і не поспішаючи розчинився в кущах. Через пів години ми набралися хоробрості, і вийшли з машини. Інтерес до риболовлі вже був не той. Постійно озиралися, вслухалися в кожен шум, тріск гілки.
Більш детально всю риболовлю і зустріч з дивним барсуком, можна подивитися на відео, яке викладено нижче.
По дорозі додому всі активно обговорювали нашу зустріч з борсуком, звідки він тут узявся, адже раніше ніхто тут їх не бачив. Ось така цікава вийшла рибалка на Дністрі. Всім, ні хвоста, ні луски.
