Нарешті вдарили морози і на водоймах сформувався міцний лід. Можна і потрібно відкривати зимовий рибальський сезон. Порадившись, вирішили спробувати рибальську вдачу на озері (ВІДЕО).
Виїхали з міста Чернівці близько восьмої ранку. Знаходиться озеро біля села Коленківці у Хотинському районі Чернівецької області, приблизно за 30 км від Чернівців. Дорога відмінна, під’їзд як для зими нормальний.
У місті градусник показував -8ºС, а в полі показав з ранку -14ºС, але досить міцний морозець компенсувала повна відсутність вітру. Вранці місцями навіть пробивалося сонечко. Товщина снігу на льоду була різна, від одного сантиметра до двадцяти. О 9:00 ми стояли на озері у повному риболовецькому зимовому спорядженні.
Склад рибальської експедиції був наступним:
- Дімон-рибак – автор цього оповідання, фото і відео оператор;
- Андрій – максимально досвідчений і дуже уловистий рибак, як кажуть, такий і в калюжі буде ловити;
- Валентин – самий досвідчений рибак, завжди готовий поділитися з оточуючими своїм рибальським досвідом.
Без зайвих зволікань три сміливих рибалки взялися за справу – почали бурити лунки, шукати стоянки риби. Товщина льоду складала сантиметрів 20.
Час минав, ми переміщалися по водоймі, до 12-ї години кількість пробурених лунок наблизилася до 50. Але жодної покльовки так ніхто і не побачив. Час від часу траплялися зачепи за затоплені гілки і ловилися виключно вони.
А рибалки все прибували. Група з трьох рибалок відразу впевнено вирушила до центру озера, ще три новоприбулих рибака зупинилися біля дамби. Небо затягнуло хмарами і місцями починав порошити сніжок.
В обід потепліло до -5ºС. Риба почала ворушиться, першого окуня з долоню зловив Валентин, можна сказати, що він його вмовив. Далі за справу взявся Андрій: з однієї лунки взяв одного окуня, з другої двох, з третьої ще два поспіль.
До того часу у мене була кругла цифра виловленої риби – 0. Але незабаром і мені попався один окунь і один ротан. Вся риба була приблизно однакового розміру з долоню. Для зими досить непоганий розмір.
І тут почалося найцікавіше: приїхав господар озера і почав всіх виганяти. Мовляв, тут ловити не можна, – “Я восени запустив в озеро п’ять тон малька, а ви його виловите”, і так далі. Трьох рибалок біля дамби він таки вигнав, вони зібралися і поїхали. Три рибалки по центру були його знайомі або родичі, нібито він їм дозволив рибалити. Ми вже змирилися з долею і почали змотувати вудки, як раптом господаря озера відвідав гострий приступ щедрості, він люб’язно дозволив нам рибалити до кінця дня. Ось тільки не зрозуміло з якої причини?
Нас не довелося довго вмовляти. Пообідавши, знову розклалися і продовжили риболовлю.
Мабуть, через зміну погоди риба вела себе дуже обережно. Свердління нових лунок не приносило ніякого результату. У присутності рибалки ні на гру, ні на стоячу вудку, риба геть відмовлялася клювати. А коли я відходив від вудок, траплялися поодинокі покльовки. Використовуючи такий метод, мені вдалося ще зловити двох окунів і перед від’їздом вже в сутінках одного ротана.
Валентин, обходячи раніше зроблені лунки, на балансир зловив ще пару окунів. В половині п’ятого почало темніти, і ми вирушили додому.
Більш детально процес риболовлі можна подивитися на відео, яке викладено нижче.
Риболовля видалась досить цікавою: находились, набурились, застосували весь досвід і арсенал снастей, щоб піймати кілька рибок. Але, на жаль, не вийде повторити риболовлю на цьому озері, так як очевидно нас «попросять піти».
