Зимова рибалка 24.01.16 біля с. Макарівка

Рубрика: Розповіді

24-01-16-02     Синоптики обіцяли потепління в найближчі кілька днів до +10ºС, а хотілося ще половити з льоду. Після короткого обговорення вирішили в неділю рано виїхати на зимову риболовлю.

 

     Учасниками рибальської експедиції на цей раз були:

  • особисто я – Дімон-рибак;
  • мій брат Петро – рибак із великим досвідом, фанат рибалки і рибальських пригод;
  • Андрій – максимально досвідчений і дуже уловистий рибак, як кажуть, такий і в калюжі буде ловити.

     За традицією місце риболовлі ми вибираємо та обговорюємо вже в машині по дорозі на риболовлю. Хотілося і на озеро, половити на жерлиці щучку, і на Касперівське водосховище і на Дністровське водосховище.

     В цей день перемогло с. Макарівка Кельменецького району Чернівецької області. Село знаходиться на пологому березі Дністровського водосховища. Там нормальний під’їзд. Взимку в ожеледь можна спокійно заїхати і виїхати. Відстань від міста до с. Макарівка приблизно 90 км.

     В 6:00 температура повітря в місті була -9ºС. Як показує практика, за містом зазвичай приблизно на 3-5 градусів холодніше.

     Перед виїздом я поглянув на датчик палива. Він впевнено показував пів бака. Тому, без краплі сумнівів, вирішив знайти більш дешевий бензин на трасі. Проїхавши від джерела біля с. Магала приблизно 200 м машина кілька разів чхнула і заглохла.

     Виявилося, що просто закінчився бензин. Можливо, поплавок в паливному баку примерз. Було близько сьомої ранку, темно. Ми з братом взяли каністру і потопали на заправку. Благо до заправки було приблизно 200 м. Рибалка без пригод – це не рибалка. Вже через 15-20 хвилин ми знову були в дорозі.

     До Кельменців траса була відмінна, як для зими, але звернувши з головної дороги ми відразу потрапили на майже суцільну ожеледь і довелося їхати повільніше.

     Близько дев’ятої ранку ми висадилися в с. Макарівка за кладовищем. Спустилися до водосховища і почали бурити лунки та шукати рибу. Першим ділом я поставив 5 жерлиц, які взяв з собою. Живцем служив дрібний карасик.

24-01-16-01

     За всіма мірками ми приїхали в саме глухозиммя і розраховувати на активне клювання риби не доводилося, але все одно, всі прагнули зловити рибку. Як і слід було очікувати, першого окуня зловив Андрій.

     Кльов дійсно був дуже слабким. До обіду мені вдалося вивудити всього двох окунів. А після обіду почалося найцікавіше. Я вступив в бій з переважаючими силами противника.

     Раз на 10-15 хвилин йшла покльовка і після спроби підсікти рибу виявлялося, що мормишка гола, без мотиля. Мені ніяк не вдавалося підсікти хитру рибку. Після десятого насаджування мотиля на голий гачок мормишки я покликав на допомогу Петра і Андрія. Вони пробували на моїй лунці і на свої вудки, і на мою, і на різні мормишки, але невловиму рибку так і не вдавалося зловити

     Ближче до 16:00 поставив вудку на лід так, щоб мормишка ледве торкалася дна і кивок був наполовину ослаблений (поставив на стояк). Через пару хвилин була покльовка і мені нарешті вдалося підсікти невловиму рибку. Це був звичайний окунь, а скільки мотиля з’їв? Правду кажуть, що з кожним роком риба розумнішає.

     Жерлиці за весь день так і не спрацювали. В неоголошеному змаганні, хто більше зловить, як зазвичай переміг Андрій. До вечора у нього було 8 окунів, а мене тільки три.

24-01-16-02

     Приблизно в половину п’ятої почали збиратися, щоб виїхати засвітла. На цьому мало результативна але дуже цікава рибалка підійшла до кінця. Але ми ж їдемо на рибалку не за рибою, а за позитивними емоціями, спілкуванням з вічним, з добрим, з мудрим – З ПРИРОДОЮ. Саме тому – риболовля вдалася.

Поделитесь информацией:

Давайте дружить:

Оставить комментарий

Comment Spam Protection by WP-SpamFree